Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Клячити, -чу, -чиш, гл. 1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку. О. 1862. II. Кух. 65.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Українофилка, -ки, ж. Украинофилка, любительница всего украинскаго.