Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Харьк. Ану-ну! Попробуй только!
Бездонний, -а, -е. = безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. ІІІ. 24. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Ном. № 4488. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Чуб. V. 536. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати. Грин. III. 548.
Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.