Гевка, гевси, нар. = гев.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко.
Зі́нське щеня́, -ня́ти, м. Живот. в) Кротъ, talpa; б) слѣпецъ, Spalax typhlus. Підскакує, як зінське щеня.
Крисаня, -ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Ум. крисанечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала.
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. 2) = драбина у во́зі. Cм. літря.
О II, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) = об 1 (рѣдко и лишь въ литературн. языкѣ). О мур старою головою ударилась і трупом пала. б) при обозначенія времени: въ. О той час; о сю пору. ; в) при обозначенія мѣры: на. О єден сажень довший. О два роки молодший. г) обозначаетъ цѣль, къ которой направлено дѣйствіе: о, за. Боротися, дбати о що. Тяжко о хліб. Cм. про. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) = об 2а. Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об Різдві калина в лузі процвітати. 3) = об 2б. О шести ногах.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець.
Скручувати, -чую, -єш, сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. 2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. 3) Поворачивать, поворотить. Скручують (гонять кружком) отару в коші. 4) — голову, в'язи кому. Свернуть голову, шею. Оттак я йому головку скрутив. Іди к чорту, а то я тобі й в'язи скручу. — чому. б) Разбить, сломать что.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины.