Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотун

Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУН"
Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Булькання, -ня, с. Бульканіе.
Винизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать все. Винизала усе намисто, — і намистинки не зосталося. Харьк.
Гійє! меж. = гей 1. Мнж. 178.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька. 2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала. Срезн. Запорожск. Ст. Часть. І. 38.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер. АД. II. 27.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.