Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку.
Вірвант, -та, м. Желѣзная скобка, въ видѣ кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета къ другой, также шину къ ободу колеса.
Гепа́ка, -ки, ж. = гепа.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Кинув між коні, щоб його затоптали. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою.
Макові́й 2, -вія, м. 1) Названіе дня, въ который чтится память муч. Маккавеевъ — 1 августа. Сумно-сумно. Оттак було по всій Україні против ночі Маковія. 2) = макопійка.
Обтріпувати, -пую, -єш, сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Пушити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню.
2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.
2) Бить. Всіх за все по спині стриг.
3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами.
4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы.
5) — куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали.
