Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркувати

Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
До́лочко, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Мирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил. Вх. Уг. 255.
Переділка, -ки, ж. 1) Перегородка. Лохв. у. 2) Половина мички. Вас. 201. Ум. пере́ділочка. Конст. у.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47.
Посповнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. 1) Наполниться (во множествѣ). 2) Сдѣлаться полнымъ (во множествѣ). Вам, ягідки, посповняйтеся. Грин. III. 497.
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.