Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотня

Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТНЯ"
Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги. Кролев. у. Слов. Д. Эварн.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку. Харьк.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.