Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотня

Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТНЯ"
-Б I. Cм. би.
Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Варнак, -ка, м. Бѣглый каторжникъ (въ Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Елеком старий недобиток-варнак мені росказував оттак. Шевч. 585.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7.
Прихвачувати, -чую, -єш, сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). Шух. І. 154. АД. І. 7. На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана. Гол. IV. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.