Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Відмочити Cм. відмочувати.
Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Не дай спати ходячому, серцем замірати. В мене серце наче замерло. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам.
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. марнувати час. Попусту терять время.
Обірок, -рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Обміняння, -ня, с. Обмѣнъ. Пав'яний вінець до вінчання, срібний перстінь до обміняних.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Сироїдка, -ки, ж.
1) Людоѣдка.
2) = сировоїдка.
Хазія, -зії, ж. Громадина. Оттакої хазії, як ішла сьогодні через нашу слободу, я зроду-віку не бачила.