Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотати

Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849) 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАТИ"
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Передержування, -ня, с. Сохраненіе на нѣкоторое время. Дати на передержування. Лебед. у.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Тисяцький, -а, -е. Тысяцкій. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. М. 11р. 60.
Уздила, -ди́л, мн. = удила. Гол. І. 40.
Утятина, -ни, ж. Утиное мясо. Чуб. ІІ. 443. Ум. у́тятинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.