Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували.
Одержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Получаться, получиться. 2) Удерживаться, удержаться. Не знаю, де в мене й дух одержався. Гладка така, що й миш не одержиться.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Прихильний, -а, -е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Вони були прихильні до церковної служби.
