Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробець

Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЕЦЬ"
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ. Вх. Зн. 5. Шух. І. 217, 218.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.
Звірни́й, -а́, -е́. Богатый звѣрями.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита. Г. Барв. 332.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.