Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Заки́слити Cм. закислювати.
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Оце змурував Спаса.
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Щоб тебе перша куля не минула. кулі лити. Врать. Кулі ллє. 3) Ядро. 4) = милиця. Він на кулі ходе. Ум. кулька.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу.
Триндикати, -каю, -єш, гл. Наигрывать, напѣвать. Грицько.... триндикає та висвистує.
