Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркіт

Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКІТ"
Братерськи нар. Братски, по братски. Котл. Ен.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. І. 88.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Шух. I. 186. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Різовиння, -ня, с. = різовини. Вх. Лем. 461.
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький. Грин. III. 339.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.