Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробиця

Воробиця, -ці, ж. Самка воробья. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБИЦЯ"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Кукунець, -нця́, м. ? Cм. куконочка.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Наза́втренар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Левиц. І. 273. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря. Рудч. Ск. І. 136.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Смішок, -шка, м. 1) Ум. отъ сміх. 2) пт. Lanius minor. Вх. Пч. II. 12.
Ухатий, -а, -е. = вухатий. Гол. ІІІ. 462.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.