Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробиця

Воробиця, -ці, ж. Самка воробья. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБИЦЯ"
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной. Желех.
Ошанцювати, -цюю, -єш, гл. Обнести, укрѣпить окопами.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Припуск, -ку, м. 1) Допущеніе. 2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. Стор. II. 221. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового. ХС. VII. 4 16.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.