Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробиця

Воробиця, -ці, ж. Самка воробья. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБИЦЯ"
Витупати, -паю, -єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. Вх. Уг. 238. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ. Вх. Уг. 238.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Борз. у. Ум. ляшка.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю. Стор.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Стокротний, -а, -е. Стократный. Федьк. І. 34.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.