Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотуха

Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТУХА"
Бланений, -а, -е. Опушенный барашкомъ. На нему сардак чорний бланений. Федьк.
Вертиголов, -ва, м., вертиголова, -ви, об. Тотъ, кто имѣетъ привычку крутить головой. Вх. Зн. 6.
Відпитати Cм. відпитувати.
Зава́жити Cм. заважувати.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Лакітка, -ки, ж. Лакомство, сласти.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Усезнання, -ня, с. Всезнаніе. Всезнаннє обіцяв диявол вві. К. МБ. III. 260.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.