Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотливий

Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТЛИВИЙ"
Безрахубний, -а, -е. Неразсчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Конст. у. Порубав старий віз, а тепер новий поганиш — безрахубний. Конст. у.
Вистерегти, -ся. Cм. вистерігати, -ся.
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва.  
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла. Зміев. у.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.