Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.
Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). На селі вже світло позасвічувано.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Опять війна і різанина.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ.
Удатно нар. = удатне.
