Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Огляд, -ду, м.
1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. купив за три огляди. Укралъ.
2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси.
Порозметувати, -тую, -єш, гл.
1) Разбросать (во множествѣ).
2) Разорвать (во множествѣ).
Татоньків, -кова, -ве = татків.
Топінка, -ки, ж. Тонка печи.
