Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотання

Воркотання, -ня, с. 1) Мурлыканье. 2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. ІІІ. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКОТАННЯ"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Десяти́нний, -а, -е. Относящійся къ десятин'ѣ. Десяти́нний мед. Десятая часть съ продаваемаго меда. Закр.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Наванта́жений, -а, -е. Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.
Покосарщина, -ни, ж. Пирушка женъ косарей по уходѣ ихъ мужей на работу. Рк. Кулиша.
Привернути, -ся. Cм. привертати, -ся.
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Чуб. II. 19. Не розчовпну, що ти пророчиш. Котл. Ен. III. 16.
Слідствувати, -вую, -єш, гл. Производить слѣдствіе. Почнуть слідствувать, то видно буде, хто зробив. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.