Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскозуб

Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ. Чуб. III. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОЗУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОЗУБ"
Біжний, -а, -е. . біжний кінець невода Та сторона невода, которую забрасываютъ, заводятъ. Черном.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной. Вх. Лем. 456.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда. Морд. Пл. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКОЗУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.