Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскозуб

Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ. Чуб. III. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОЗУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОЗУБ"
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. І. 21.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга. Черк. у.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКОЗУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.