Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскозуб

Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ. Чуб. III. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОЗУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОЗУБ"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Переступувати, -пую, -єш, гл. = переступати.
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Присісти Cм. присідати.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКОЗУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.