Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскотати

Полоскотати, -чу́, -чеш, гл. Пощекотать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКОТАТИ"
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Підперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підперезатися, -жуся, -жешся, гл. Подпоясываться, подпоясаться. Підперезалась червоним поясом. Рудч. Ск. І. 55.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.