Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Висіяти Cм. висівати.
Генцинатий, -а, -е. — кінь = норовистий кінь.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Нижник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Не витече в його розуму таку палетицю зробити.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому.
