Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскати

Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАТИ"
Веселка, -ки, ж. 1) Радуга. Маркев. 16. 2) — вонюча. Раст. Phallus imprudicus. ЗЮЗО. І. 131. 3) — чортова. Раст. Phallus, caninus L. ЗЮЗО. І. 131. Ум. веселонька, веселочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Шевч. 324.
Гнояка, -ки, ж. Ув. отъ гній.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Перепробувати 2, -бую, -єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі. Г. Барв. 182.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Піткнутися, -нуся, -нешся, гл. Сунуться, толкнуться.
Повитися Cм. повиватися.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Камен. у. Землю, славою покриту, топче товарина. Щог. Сл. 9. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.