Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзиця

Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗИЦЯ"
Вивчити, -ся. Cм. вивчати, -ся.
Гото́во нар. Готово. Шевч. 441.
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору. О. 1861. X. Кух. 24.
Упитися Cм. упиватися.
Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.