Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселюх

Веселюх, -ха, м. = веселуха 3. Вх. Пч. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛЮХ"
Безладній, -я, -є. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Катехизис, -са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. І. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
Лупа́тий, -а, -е. Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік. Ном. № 14203.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Мірту́к, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить. Конотоп. у.
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.