Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полотенце

Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. І. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. полотенечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТЕНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТЕНЦЕ"
Кривулястий, -а, -е. Зигзагообразный. кривуляста плахта. Плахта съ узоромъ въ видѣ кривулі. КС. 1893. XII. 448.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. Левиц. І. 194. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? Чуб. V. 442.
Недякуваний, -а, -е. Оставшійся безъ благодарности. Прийшов непроханий, підеш недякуваний. Посл.
Переставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх. МВ. І. 15.
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Приношати, -шаю, -єш, гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали. Мет. 414.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Упхати Cм. упихати,
Шапран, -ну, м. Шафранъ, Crocus sativus. Печеного поросяти, куриці з перцем та шапрану уживати. АД. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТЕНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.