Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полокати

Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОКАТИ"
Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Висікатися, -каюся, -єшся, сов. в. висіктися, -січуся, -чешся, гл. Сѣчься, посѣчься. Грива коневі геть висіклася.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. клаптик.
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.  
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Камен. у.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.