Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Золотіти, -тію, -єш, гл.
1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. Глина така жовта, аж золотіє.
2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились.
Недбалий, -а, -е. 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный.
2) Беззаботный.
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь.
Стирити, -рю, -риш, гл. Встащить.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Брат братові сябер.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями.