Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полокати

Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОКАТИ"
Бамбиляти, -ля́ю, -єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Познайомитися, -млюся, -мишся, гл. Познакомиться.
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Примощувати, -щую, -єш, сов. в. примостити, -мощу, -стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить — напр. доску, чтобы увеличить ширину.
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога. Шевч.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.