Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покарбутити

Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАРБУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАРБУТИТИ"
Багнюк, -ка, м. Родъ гриба изъ породы Boletus. Радом. у.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Гайдамащина, -ни, ж. Возстаніе гайдамаковъ, время возстанія гайдамаковъ. КС. 1884. VIII. 721.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Насмішкуватий, -а, -е. Насмѣшливый. Чуб. І. 269.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Чудуватися, -дуюся, -єшся, гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАРБУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.