Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улупити

Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУПИТИ"
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей. Вас. 145.
Кришталь, -лю, м. 1) Хрусталь. Зуби такі, як кришталь. Грин. III. 164. Як кришталь біла. Ном. № 13149. Чиста, як кришталь, вода стояла вщерть з кам'яними краями криниці. Левиц. І. 2) Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ти, Грицю, дорогий кришталю! Чуб. V. 431. Я тебе, кришталю, давно дожидаю. Грин. ІІІ. 171. Ум. кришталик.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Урвати, -ся. Cм. уривати, -ся.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. Ном. № 4089. 3) = злодій. Вх. Зн. 76. Хапко з хапком знаєся. Ном. № 7957. 4) Въ загадкѣ: котъ. Ном. № 129, стр. 294.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.