Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улупити

Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУПИТИ"
Бережно нар. Бережно, осторожно. Ум. бережненько.
Ванна, -ни, ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.
Гуркотня́, -ні́ и гурко́тнява, -ви, ж. = Гуркотнеча. Черк. у.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Курайниця, -ці, ж. Веревка, которой въ кубанской степи привязываютъ на арбѣ собранный для топлива курай и вообще топливо. О. 1862. V. Кух. 38.
Насі́патися, -паюся, -єшся, гл. Надергаться.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Присканець, -нця, м. Родъ аладьи изъ сладкаго тѣста.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.