Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улупити

Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУПИТИ"
Гірний, -а, -е. Горный.
Доступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. доступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Хата. 69. Відьми скільки будуть мучиться..., а до тебе не доступлять. Грин. І. 69.
Наме́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажиться, пожить въ какомъ-либо мѣстѣ.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Понищити, -щу, -щиш, гл. Истребить (во множествѣ).
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ. Вас. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.