Брус, -са, м.
1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила.
2) Оселокъ, брусокъ.
3) Четырехугольное бревно. Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська.
Низькоділ, -до́лу, м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Посередник обходиться з крепаками до-ладу.
Трачиння, -ня, с. Опилки.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт.
