Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила!
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Обідник, -ка, м. = обидник.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати.
2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався.
Худко, -ка, м. Удодъ, Upupa epops. Cм. одуд, худок.
