Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Гарцівник, -ка, м.
1) Ѣздокъ на лошади.
2) Шалунъ.
3) Плясунъ.
Гетьманівна, -ни, ж. Дочь гетмана.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Хоч долі, аби в своїй волі. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили.
Півміток, -тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25 — 30 пасмъ. Лянної пряжі три півмітки. Ум. півміточок.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
