Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Обізнавати, -знаю, -єш, сов. в. обізвати, -знаю, -єш, гл.
1) Знакомить, познакомить, ознакомить.
2) Узнавать, узнать кого. Більш обізнали мене люде, стали наймати.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл.
1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію.
2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву.
3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Ой у Краснім на ставочку туман осідає.
4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость.
