Доскі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. доскі́па́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Придираться, придраться. Він доскіпувався до неї: то чому вона не хоче.... те та друге. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскіпається до горілки, що й не встане.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок.
2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
Урвант, -та, м. = вірвант.
