Вихруватий, -а, -е.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Рѣдко употребляется.
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Приязнь, -ні, ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив?
Сів, -ву, м. Сѣвъ, посѣвъ. Сіє, сіє, сіва не доходить, дівчинонька з обідом приходить.
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю.
Шпалір, -ру, м. Обои. Cм. шпалера. Шпаліром стіни обліпив.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
