Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопарь

Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАРЬ"
Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Жабовина́, -ни, ж. и жабови́ння, -ня, с. = жабарь.
Замишлі́вка, замишля́нка, -ки, замишляни́ця, -ці, ж. Прихотливая женщина. Як був собі Сава, та не їв сала, та все паляниці, не любив дівок-замишлівок, та все молодиці — замишляниці. Ном. № 12509. Комарь... оженився та взяв собі замишлянку. Чуб. V. 1169.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).  
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Спекота, -ти, ж. = спека. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.