Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вікняр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 399.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Поєдинок, -нка, м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ЗОЮР. І. 302. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. Драг. 316.
Рибка, -ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Шевч. 276. Ганнусю, рибко, душно, любко! Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) варе́на рибка. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. рибонька, рибочка.