Вікняр, -ра, м. = скляр.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. , также и словарь къ ней.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. . Аж луна пішла (так голосно). Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл.
1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти.
2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло.
Поєдинок, -нка, м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок.
Рибка, -ки, ж.
1) Ум. отъ риба.
2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Ганнусю, рибко, душно, любко!
2) Нас. Lipisma saccharinum.
4) варе́на рибка. Родъ игры. Ум. рибонька, рибочка.