Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. За плечима мотався булдимок.
Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється.
Пискавець, -вця, м. Раст. Hypochaeris uniflora.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки.
2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи.