Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щаститися

Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане. МВ. (О. 1862. ІІІ. 71).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАСТИТИСЯ"
Виношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Пронашиваться, проноситься. 2) Изнашиваться, износиться.
Доно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. доне́сти́, -су́, -се́ш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. Ном. № 11742. донести́ ря́ду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, — долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. К. Св. Пис., кн. І. Мус. XXII. 20. донести́ ві́сти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. ЗОЮР. I. 136. донести́ у ву́ха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть. Уман. у.
Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Пробунок, -нку, м. Проба. Котками закачав ріллю на пробунок.
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.
Ряд, -ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд но ряду. Мил. 132. ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. в ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. ІІ. 9. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. мн. II. 96. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101. 4) мн. ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. рядо́к, рядо́чок.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84. 5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. товстенький, товстесенький.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.