Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавлик

Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВЛИК"
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Лв. 100. Cм. Гордовина.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Однокровник, -ка, м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.