Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Дівосну́б, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ».
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Муранділь, -ля, м. Муравей.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл.
1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є.
2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ.
Сьогорічній, сьогорішній, -я, -є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такті листатий. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього.