Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum. Вх. Пч. І. 14.
Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» МВ. (О. 1862. III. 46).  
Остров'їниця, -ці. Cм. остров'яниця.
Переважити, -ся. Cм. переважати, -ся.
Повистріпувати, -пую, -єш, гл. Выдернуть нитки въ ткани (во множествѣ).
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко. Чуб. ІІІ. 145.
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.