Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Катерка, -ки, ж. Катеръ. Гей, катерко розбитая. Чуб. V. 954.
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Шермицерія, -рії, ж. Фехтованіе. К. ЧР. 428. І так же то обидва знали тую шермицерію, що ні той того, ні той того не зможе зачепити, — одвічають сами шаблі. К. ЧР. 167.