Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щава

Щава, -ви, ж. 1) Щавель, Rumex. Вх. Пч. II. 36. 2) Кислая жидкость, сваренная изъ молочной сыворотки или хлѣбнаго квасу, хлѣбныхъ зеренъ, сухарей и квасцовъ, — въ ней варятъ шерстяныя нитки прежде окраски ихъ кошенилью. Н. Вол. у. 3) Кислые минеральныя воды. Вх. Лем. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВА"
Балабан, -на, м. 1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27. 2) Родъ растенія. ЕЗ. V. 246. 3) Птица: разновидность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.
Засі́пати, -паю, -єш, гл. Задергать. Засіпали, як циган сонце. Харьк. у.
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Шевч. 58. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Посл. Ледачому ледача й смерть. Ном. № 7100. З серця беруться ледачі думки. Єв. Мт. XV. 19. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Рудч. Чп. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ном. № 643. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62.
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи. Вх. За. 59.
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. К. ЧР. 38. Ум. ро́ндик.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.