Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі.
Припуск, -ку, м.
1) Допущеніе.
2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться.
Трубка, -ки, ж.
1) Ум. отъ труба.
2) Раст. Cineraria palustris.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. .
