Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брунечка, -ки, ж. Ум. отъ брунька.
Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Прах, -ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. І. 129.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Харьк. у. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться. Волч. у.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Уперве нар. = уперше. держати жінку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну. К. ЧГ. 28.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду. Чуб. III. 300.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.