Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойниця, -ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Обідити Cм. обіжати.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. ЗОЮР. І. 21. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Сим. 195, Хата, 175. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. О. 1861. VIII. 93. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Чуб. V. 89. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Чвертівка, -ки, ж. Посуда въ четверть ведра. Кінву-чвертівку в руки вхопи та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 203.