Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы.
Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка.
1) Немного калѣка или маленькій калѣка.
2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его.
3) Родъ съѣдобнаго гриба.
Пихати, -ха́ю, -єш, гл. = піхати. Най буде бабці пихано, а дідові мелено.
Покопати, -па́ю, -єш, гл.
1) Изрыть, ископать.
2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки.
3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.).
Похід, -хо́ду, м.
1) по́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Видно пана по походу. Похід жвавий і моторний. У кожного звіря в плавні є свій похід.
2) похід. Походъ. Cм. поход. Ум. походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець.
Смутливий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива.
Сплоха нар.
1) Слабо, вяло.
2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас.
Татарин Cм. татар.