Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися. Вх. Уг. 235.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. Гол. III. 392. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Чуб. V. 102. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр. Шух. І. 237.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця. Чуб. V. 175.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами. К. Псал. 142.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. Мет. 93. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині. Ном. 2)камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.