Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ.
Мала́та, -ти, ж. = кулеша.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
На́кла́д, -ду, м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. 3) Высверленное въ кускѣ дерева, изъ котораго дѣлается трубка, вмѣстилище для табаку.
Нехлюйство, -ва, с. Неряшливость.
Повисватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ). За ці м'ясниці мабуть усіх дівчат у нас повисватують.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи.
Уставання, -ня, с. Вставаніе. Ум. уставаннячко. Жаль мені раннього вставаннячка.