Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати.
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Вітання, -ня, с.
1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання!
2) Пріемъ гостей.
Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Наступив йому на волоку од постола. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута).
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. Cм. недосвідченість.
Поплічник, -ка, м. Помощникъ, подручный.
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку.