Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлічно нар. Въ безчисленномъ множествѣ. Велике він і несказанне творить, він безлічно дива свої являє. К. Іов. 12.
Карабель, -бля́, м. = корабель. Ум. караблик.
На́веть нар. = навіть.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.