Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній.
Зави́ти II. Cм. Завивати II.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Полон, -ну, м.
1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято.
2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Там татари полон ділят.
3) Родъ насѣкомаго. Bibio.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Дурня попобив. .
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Уштрикнути, -ну, -неш, гл.
1) Воткнуть, вонзить.
2) Кольнуть, нырнуть. Він і здрігне, неначе його шилом уштрикнули.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі.