Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Глибочень, -ні, ж. = глибочина.
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно!
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл.
1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю.
2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив.
3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша.
4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать.
Підситок, -тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Ум. підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
