Бігунки, -ків, м. мн.
1) Бѣговыя дрожки.
2) ?
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Прозьба, -би, ж. Просьба. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. Ум. про́зьбонька.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці.
Шлейка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шлея.
2) Подтяжка.
