Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпиця

Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИЦЯ"
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться. Опат. 9.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Ном. № 11383. Маєш же старости мовнії. Гол.
Обороватий, -а, -е. Круговидный. Шух. І. 284.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. Рудч. Ск. І. 156. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому. ЗОЮР. І. 103.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Пообтовкувати, -кую, -єш, гл. Обтолочь (во множествѣ).
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.