Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Глинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глина.
2) Фарфоровая глина.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Присилити Cм. присиляти.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа.
Седляк, -ка, м. Селянинъ. Ум. седлячок. Помогай Біг, вбогий седлячку.
Спуст, -ту, м.
1) Мѣра: три ведра водки. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки.
2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын.,
3) = кощок.
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш?
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
