Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. У нас вікна із віконницями.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Удовин, удовиний, -а, -е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Нема впину вдовиному сину. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.