Брязкання, -ня, с. Бряцаніе.
Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Взєвси джурі маленькому коник потикати.
2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо.
Розводитися, -джуся, -дишся, сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл.
1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Розведеться з жінкою.
2) Разниматься, разняться.
3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились.
4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Пішли до того замку і здибали чортяка.
