Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швірень

Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВІРЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВІРЕНЬ"
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Касір, -ра, м. Кассиръ.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде. Верхнеднѣпр. у.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться. Мкр. Н. 39.
Повгодовуватися, -довуємося, -єтеся, гл. Откармливаться, откормиться (о многихъ). Гарно у вас индики повгодовувалися. Васильк. у.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Скомезитися, -жуся, -зишся, гл. Закапризничать, заупрямиться. О. 1861. XI. Кух. 12. Чи він справді скомезився. Полт. г.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВІРЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.