Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дола́пувати, -пую, -єш, сов. в. дола́пати, -паю, -єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача. Нои. № 1816.
Калюх, -ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. І. 213.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Познакомити, -млю, -миш, гл. = познайомити.
Стоїтися, стоюся, -їшся, гл. = стоїти. Ном. № 12600. Чого.... стоїться оцей халат? Сим. 230. А що стоїться сей жмуток? Сим. 86.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку. Гол. IV. 310.