Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боклак, -ка, м. = колач 3. Kolb. І. 48, 70.
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Ладність, -ности, ж. Миловидность, благообразность, красота. Довідався о ладности і о її цноті. Чуб. V. 426.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Підколотити Cм. підколочувати.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Порозставлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = порозставляти. По всій хаті з горшками та з мисками порозставлялася. А ну лиш поприймай хоч трохи. Черниг.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами. Шевч. 259.
Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.