Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Знічев'я нар. = знечев'я.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Щетиниться. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось.
2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух.
Мере́ндя, -ді, ж. Приготовленная пища. У пічках стоїть мерендя (готовий харч).
Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала?
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Бреше, як шовком, шиє.