Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выматываться, вымотаться.
2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить.
Відставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відставити, -влю, -виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст.
Компанист, -та, м. Товарищъ. Хоч старий, а не цурається давніх компанистів.
Могу́тний, -а, -е. Могущественный.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Шпарґал, -ла, м. Старая исписанная бумага. Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К.