Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Докупа́ти I Cм. докупувати.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Загавкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. МПр. 123.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави. Шевч. 206.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Постачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Доставлять, дѣлать слѣдуемое? Братіку, не лякайся, братіку, постачайся, — не продавай сестри. Грин. III. 483.
Цюцька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюця. 2) = комаха 1. Вх. Пч. І. 6.