Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Н. п.
Кавалір Cм. кавалер.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька. Кв.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта. Мнж. 191.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.
Хвабрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Шейк.