Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче.
Завсегда́ нар. = завсіди́. Зевсегда будемо укупі. . Невіра завсігда невіра.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. А ззаду молдаван лап Антося за комір.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш?
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали.
Розм'єскати, -каю, -єш, гл. Раздавить, размозжить.
Собацький, -а, -е. = собачий. Життя собацьке.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.