Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький.
2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна.
3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Сьогодні важний задамо бенкет. Ум. важненький.
Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки.
Розбалакатися, -каюся, -єшся, гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались.