Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кремінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Н. п. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Крюкати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі. Мнж. 114. 2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті. Мил. 66.
Латиш, -ша, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш. Ном. № 11143.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.
Посесор, -ра, м. Арендаторъ. Тоді було даси два рублі чиншу посесорові та одбудеш дванадцять день шарварку. ЗОЮР. І. 143.  
Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2).
Почудування, -ня, с. Удивленіе. Вх. Уг. 262.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2)дитину. Прижить ребенка.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить. К. Псал. 88.