Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Оженічко, -ка, с. = оженіння. на оженічку. Въ лѣтахъ жениха. Маю братчика — на оженічку, маю сестричку — на відданєчку. Kolb. І. 106.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема. Конст. у.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. АД. І. 188. Ум. спильненька.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Таркан, -на, м. = тарган. Драг. 52. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Ном. 7293.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.