Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Виманити Cм. виманювати.
Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Льоне́ць, -нця́, м. — дикий. Раст. Linaria arvensis.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі.
2) — місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе!
Сокотити, -чу́, -ти́ш, гл. Беречь, стеречь. Зелене вино славно зацвіло; сокотила вино гречная панна.
Фальшивосердий, -а, -е. Лицемѣрный.
