Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Ном. № 14321. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Гильчастий, -а, -е. = гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста. Грин. IІІ. 510.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Грин. І. 180. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Убудити, -жу, -диш, гл. Разбудить.
Хлопак, -ка, м. = хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.